Науковці Держрибагентства обґрунтували встановлення додаткових лімітів на вилов морських видів риб у пониззі Дністровського лиману

Фахівці Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО) Держрибагентства провели комплексні наукові дослідження сучасного екологічного стану пониззя Дністровського лиману.
Метою досліджень була оцінка впливу змін гідрологічного режиму на формування іхтіофауни, стан кормової бази та можливості раціонального використання морських водних біоресурсів.
За результатами гідрохімічного моніторингу науковці зафіксували стійке підвищення мінералізації води. Солоність у пониззі Дністровського лиману досягала 9,1–10,5‰, що створює мезогалінні умови, характерні для опріснених прибережних акваторій північно-західної частини Чорного моря.
Серед основних чинників осолонення науковці визначають зменшення притоку прісної води з басейну Дністра, літнє випаровування та зниження рівня води, інсоляція води, а також посилення експансії морських вод.
Сучасні гідрологічні умови сприяють сезонним міграціям і формуванню нагульних скупчень морських евригалінних видів риб. Зокрема, у пониззі Дністровського лиману відзначено перебування хамси, атерини, ставриди, глоси, барабулі та оселедцевих. Акваторію ці види переважно використовують як кормову та міграційну ділянку.
Важливим напрямом досліджень стало вивчення кормової бази і складу харчових компонентів в поживі риб. Встановлено, що у шлунково-кишковому тракті ставриди та пузанка переважала дрібна атерина, заходить харчуватись щільними концентраціями фітопланктону і зоопланктону. Бентичні організми представлені в основному нереїсом (Nereis) та формують значні кормові біомаси для бичків, глося, барабулі і інших бентофагів.
За результатами проведених досліджень ІРГЕМО підготовлено наукове обґрунтування щодо встановлення на 2027 рік додаткових лімітів спеціального використання морських видів риб у пониззі Дністровського лиману.
Запровадження науково обґрунтованих додаткових лімітів дозволить забезпечити раціональне використання водних біоресурсів та адаптувати систему регулювання промислу до сучасних природних умов.
